zapsich 05/12/2023 
Що змінилося у процедурі ввезення гуманітарної допомоги із 1 грудня, – докладне пояснення від Оксани Жолнович, міністра соціальної політики України.
“Запорозька ” розповідає подробиці сьогодні, у Міжнародний день волонтерів.
У прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся онлайн брифінг, де посадовиця роз’яснила, які зміни сталися із 1 грудня у процедурі ввезення та обліку гуманітарної допомоги.
Оксана Жолнович відзначила, що існує багато нерозуміння з приводу класичних речей: отримувачі, набувачі і т.д. Вона зробила доповідь з питання та відповіла на питання журналістів.
Гуманітарною допомогою визнається та допомога, яка завозиться з-за кордону. Є ще таке поняття, як благодійна допомога, тобто коли внутрішні благодійники щось надають, але в цьому матеріалі це питання не розглядається.
Отже, якщо іноземні донори хочуть для України передати якусь допомогу, то вони визначають, кому вони хочуть це передати (отримувачів допомоги). Такі отримувачі допомоги в законодавстві чітко перелічені.
Це виключно юридичні особи, громадські організації, благодійні фонди, реабілітаційні центри, надавачі соціальних послуг, органи місцевого самоврядування.
Зараз розширили коло отримувачів. Внесли до списку в тому числі військові частини. Тобто, це ті юридичні особи, які можуть приймати на баланс таку допомогу.
“В чому суть гуманітарної допомоги і чим вона відрізняється від якихось інших, включно з благодійною допомогою, товарів, які перевозяться через кордон? – підкреслила Оксана Жолнович. – У тому, що якщо ми подаємо декларацію як гуманітарна допомога, що передається від зовнішнього донора на відповідні юридичні особи-отримувачі в Україні, то митні платежі, які зазвичай сплачуються за певні категорії товару, не сплачуються. Подається нульова митна декларація. Тобто, кожен з цих товарів не підлягає митному оподаткуванню”.
Отримувачі, які отримують відповідну допомогу, зобов’язані в такому випадку роздати її набувачам, тому що вони вже її отримують в певному порядку, без сплати митних платежів.
Набувачами можуть бути як фізичні особи, що постраждали і потребують допомоги. Тобто люди в складних життєвих обставинах, це визначено законом. Тепер також і юридичні особи. Це реабілітаційні центри, інші неприбуткові підприємства, що надають послуги людям, і військові частини.
Отримувачами є тільки умовно професійні організації, що допомагають людям і організаціям. Їх перелік визначений законом, і так було завжди. А набувачами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які вже кінцево цю допомогу мають споживати.
До повномасштабного вторгнення у нас діяла система, яка передбачала всі елементи завезення, розподілу та звітування про гуманітарну допомогу.
“Чому я зараз говорю слово звітування? – додала Оксана Жолнович. – Тому що гуманітарною допомогою, відповідно до закону, визнається тільки та допомога, яка роздана, а не продана, і роздана визначеним категоріям набувачів, що потребують такої допомоги”.
Тож для того, щоб у подальшому організація змогла прозвітувати, що вона отримала, в тому числі і в податкову службу, відповідну кількість гуманітарної допомоги. Тому вона повинна показати, як вона її розподілила, а не продала.
Яким чином це відбувалася раніше? Подавалися декларації, формувався пакет документів. Весь пакет документів до повномасштабного вторгнення надсилався Міністерству соціальної політики. Там засідала робоча група. Кожну партію товару зокрема визнавала гуманітарною допомогою або не визнавала. І в результаті організації, допомогу для яких було визнано гуманітарною, подавали звіт, як вони її розподіляють, щомісяця, в порядку того, як розподілили, аж допоки не розподілять повністю.
З часу повномасштабного вторгнення були скасовані вимоги про робочу групу. Тому що, звісно, такі об’єми гуманітарної допомоги жодна робоча група фізично не змогла би опрацювати. І було введено декларативний принцип ввезення гуманітарної допомоги, де просто подається декларація на отримувача, що це гуманітарна допомога, і далі вона ввозиться.
Але питання, як заходити новим організаціям в реєстр отримувачів гуманітарної допомоги, було невирішеним, бо ця вимога залишалася.
“І зараз ми намагаємося його нашою автоматизованою системою вирішити, – розповіла Оксана Жолнович. – Питання, як організації вказують, що їхня допомога і куди і кому роздана, також було невирішено. Залишався старий звіт про роздачу гуманітарної допомоги, який вказував персональні дані людей, кому роздано, їх ідентифікаційні номери, паспортні дані і таке інше”.
Зрозуміло, що ці звіти ніхто не подавав, і в такому випадку організації залишалися в певному невизначеному становищі: як їм діяти, щоб підтвердити, що справді та чи інша гуманітарна допомога була роздана.
Що змінює автоматизована система? Враховуючи досвід того, що вже відбувалося впродовж півтора року, але разом з тим, враховуючи вимоги законодавства.
Зроблено зручний кабінет, у якому просто авторизуватися, за допомогою ЄЦП, чи керівником, чи уповноваженою особою, де автоматично самі організації реєструються як отримувачі допомоги.
Далі можна формувати електронні декларації. Тобто, вже не треба покладати обов’язок тим іншим іноземним фондам чи людям, чи громадам створювати таку декларацію, як зараз відбувається. Зараз в основному це роблять якісь посередники, провайдери або міжнародні організації. Вони записують декларацію, вручають її водію, і він уже з цією декларацією їде на кордон.
Що потрібно буде іноземним благодійникам? Просто дати узагальнений перелік того, що вони планують передати.
Сам отримувач гуманітарної допомоги, по-перше, буде розуміти, що йому їде, і по-друге, зможе це все відобразити згруповано в декларації.
“Дуже було багато запитань, що ця декларація має бути детальна, що там має бути поштучно все відображено. Ні, ми не вимагаємо такої поштучної відображеності, – розповіла Оксана Жолнович. – Щодо кількості і якості того товару, що перевозиться, нічого в декларації не змінюється, порівняно з тим, що є сьогодні. Це можна вказувати упаковками, можна вказуватися місцями-контейнерами, можна обирати різну тару, яка підходить для кожної опції”.
Тобто, волонтери самі будуть визначати, як вказувати цю кількість. Так само, як це робиться сьогодні і як це робилося весь проміжок часу.
Що робити, якщо товару заїхало менше або якщо він бракований або його треба списувати, або він прострочений? Раніше неможливо було вирішити це питання. Але зараз в автоматизованій цифровій системі надається можливість отримувачам уточнити те, що до них зайшло. Вказавши, що товару менше, що потрібне списання, якщо він неякісний, і т.ін. І вже в результаті, коли організації як отримувачі будуть роздавати допомогу, вони будуть вказувати про роздачу тільки того, що в них у кінцевому рахунку залишилося на обліку.
І про звіт про роздачу. Держава відмовилася від усіх персональних даних, розуміючи, що зараз військовий час, і непросто буде їх збирати.
Як звіт приймається виключно заявочний принцип організації: що, де, коли та скільки вона роздала без конкретної адреси. Буде відображатися тільки регіон, щоб не можна було ніяким чином ідентифікувати місця роздачі.
Причому обов’язковими пунктами є тільки перший – це саме заповнення декларації, і останній – вказати, де воно і скільки роздано.
Щомісяця треба просто фіксувати дані надходжень. Якщо волонтери отримали якийсь зимовий товар улітку, то просто вказати, що він зберігається.
Чому важливо про це звітувати? Бо багато разів бувало, що швидкопсуючі товари зберігають без звіту на складах, а потім виявляється, що величезні тонни гуманітарної допомоги просто змушені викидати через невчасну їх роздачу.
“Отака фіксація, що з цією допомогою відбувається, чи вона збережена, чи роздана, допоможе в тому числі нам оперативно реагувати, щоби нічого не пропадало з того, що передається нашими партнерами для держави Україна. Бо все-таки кожна гуманітарна допомога передається для держави Україна”, – пояснює міністерка.
Зараз в систему постачання гуманітарної допомоги внесли зміни і зробили чотиримісячний перехідний період, де організації мають можливість використовувати звичний для них трафік подачі паперової декларації, так, як було. Або паралельно пробувати використовувати для завезення вантажів нашу автоматизовану систему.
“За той проміжок часу, ми переконані, що верифікуємо всі дрібні детальні проблеми, які виникають, врегулюємо їх у тому числі в автоматичній системі, і вже з 1 квітня будемо мати зручний інструмент, який буде зручний для наших організацій, що є отримувачами, який буде зручний для всіх донорів, бо вони будуть розуміти, як ця допомога рухається, роздається і що ми прозорі в цьому аспекті, і також зручний для держави, бо ми будемо розуміти, що під маркою гуманітарної допомоги ми не завозимо контрабанду або зможемо це зразу чітко відфіксувати, – пояснила Оксана Жолнович. – А також будемо розуміти, скільки в принципі ми як держава допомоги отримуємо і чого нам ще бракує. Це також управління такими процесами запитів. Що якщо у нас продуктів багато заходить, а нам вони не потрібні, то ми можемо артикулювати міжнародним донорам, що нам потрібні медикаменти, або що нам потрібні якісь інші речі, які не покривають потреби”.
Discussion about this post