Як святкували 210-ту річницю Тараса Шевченка українські школярі в Берліні

З нагоди чергової річниці від дня народження Тараса Шевченка громада вчителів, батьків та учнів Української школи в Берліні зустрілася з письменницею й шевченкознавицею, лауреаткою численних всеукраїнських і міжнародних літературних премій Антонією Цвід.

У рамках проєкту письменниці «Благодійний тур Європою» на підтримку духу українців, що нині перебувають за кордоном, відбулася презентація її нової книги письменницьких розвідок «Таємниці Тараса Шевченка. Неймовірні історії кохання». Подібні імпрези вже відбулися раніше в Україні, Чехії, Франції, Угорщині, Греції, Італії.

В основу згаданої книги лягли її багаторічні дослідження, що відкривають світові маловідомі сторінки життя українського Пророка. Як зазначено в передньому слові до книги академіком В. Кременем, «ця книга знакова в сучасній українській літературі, що фактологічно відтворює особистий світ Тараса Шевченка, а також епоху, у якій той жив і творив». Професор, шевченкознавець В. Жадько бачить «підставу твердити, що книга письменницьких розвідок Антонії Цвід, втілюючи багатство всього дотеперішнього вільного дослідження біографії Тараса Шевченка, становить непересічне явище чималої ваги не лише в українському літературознавстві, а в історії української культури».

Як відомо, 2017 року письменниця презентувала своє Шевченкове трикнижжя – романи про особисте життя Кобзаря «Возлюбленик муз і грацій», але на цьому не зупинилася. Все, що залишилося за межами цієї трилогії, лягло в основу письменницьких розвідок, відгуки на які на заставили на себе довго чекати, причому з різних країн світу.

Розпочався захід славнем України, що його виконав на флейті Лев Поліщук, учень 8 класу. Хвилиною мовчання присутні вшанували українських воїнів, які загинули в боротьбі за Україну. Відтак поетеса розпочала свій виступ з блоку віршів, присвячених Тарасові Шевченку, українській мові і українським воїнам. Говорили про сердечні почуття Кобзаря, про книжку, про таємні родинні реліквії, які їй вдалося відкрити, про нові дослідження шевченкознавців, про маловідомі версії і гіпотези. Завершили, як зазвичай, любовною лірикою. Музичну композицію “Ой у лузі червона калина” виконав Данислав Саска, учень 3 класу. Щира і тепла атмосфера панувала в залі. Учні й батьки ловили кожне слово незвичної гості про долю українського генія.

Кожна версія щодо життя і творчості Тараса Шевченка має право на існування. Здається, вже написано і переписано про нього стільки, що й не можна нічого додати. Але Антонія Цвід зламала і цей стереотип, а головне висунула неймовірно сміливу, проте цілком можливу версію про продовження прямої гілки родоводу Тараса Григоровича! А куртуазні історії його стосунків із жінками (з мотивами культу дами) дійсно неймовірні. Одні можна прочитати між рядками його творів, інші зашифровані в його портретах, решта розсипані в поетових листах і спогадах тогочасного оточення, в якому перебував Шевченко. Зібрати всі ці пазли докупи, щоб отримати повноцінну картину, нехай і провізорну, не про глянцеву ікону, а живу людину – це неймовірна дослідницька праця Антонії Цвід, що варта високої оцінки. І те, що ця письменницька розвідка відкриває багатьом читачам інший (паралельний) Шевченків світ, можна порівняти хіба що з реставрацією старовинних картин, коли під основним шаром видимого зображення знаходять інше – приховане. Отож сьогодні читаємо Антонію Цвід і перезавантажуємо Шевченка з плаского (однобічного) формату в об’ємний 3D-формат.

Українська Школа в Берліні заснована Зоряною Лісовець, Романом Присяжнюком та Юлією Поліщук, і на сьогодні тут уже навчається в суботні дні півтори сотні дітей, а сам загальноосвітній заклад уже займає два поверхи в приміщенні звичайної німецької школи. Молода й чарівна директорка Ліза Бонтуш добре тримає кермо в своїх руках. Тут гартуються нові покоління, які говоритимуть українською, мислитимуть українською, знатимуть її літературу і мову. І це в Німеччині!

Про особливу любов до Шевченка і своїх дітей говорить лише сам факт придбання 10 книг письменниці для школи. В свою чергу Антонія Цвід внесла офіційну пропозицію з нагоди 210-ої річниці велета українського духу назвати школу його іменем.

«Від колективу Української школи в Берліні щиро дякую Вам, пані Антоніє, за Ваше чарівне поетичне слово, яке музикою лунало в стінах нашого закладу. Біографічні факти з життя великого Кобзаря та Ваша неймовірна поезія створили неповторну атмосферу та подарували нам можливість доторкнутися до глибин Вашої творчості. Тож від усього серця бажаю Вам натхненних мрій та здійсненних бажань!» – такими словами Зоряна Лісовець висловила вдячність шевченкознавиці за проведену презентацію.

Залишається додати, що така вдячність – це найдорожчий подарунок для письменниці, яка значну частину свого життя присвятила вивченню долі і творчості духовного провідника рідного народу.

Анатолій Крат, письменник