Фронтмен гурту “Антитіла” Тарас Тополя і співачка ALYOSHA у серпні втретє стали батьками — в них народилась донечка Марія. Пара вже виховує двох синів — Романа (7 років) і Марка (4 роки).
Про сімейне життя, батьківство, виховання і родинні традиції артисти розповіли Viva.ua.
Інтерв’ю проведене у рамках інформаційної кампанії усвідомленої благодійності #ПомагайЯкМиколай Міжнародного благодійного фонду СОС Дитячі Містечка Україна. Стати Миколаєм та підтримати дітей-сиріт та родини, які потребують допомоги, можна на сайті фонду.
— Тарасе, ALYOSHA, цього літа у вас народилась донька, це вже ваша третя дитина. Як наважились стати багатодітними батьками?
ALYOSHA: Насправді, ми цього не планували. Моя вагітність стала сюрпризом для нас, проте це вже був факт того, що дитина буде. Ми готові були до ще однієї дитини у нашій родині і щасливі від того, що у нас з’явилася донька. Дівчинка — це трохи інша енергія, ніж хлопці, тому і я, і Тарас насолоджуємось. Хлопчики допомагають, особливо старший, Роман. Він багато участі бере у догляді за Марусею, вже вміє сестричку заспокоїти і розвеселити.
Тарас: Ми з посмішкою говоримо про нашу родину і дійсно щасливі з трьома дітьми. Але я хочу, щоб всі розуміли — це нелегко. Відверто, поза цим інтерв’ю залишається багато непростих моментів. Ми справляємось і щасливі, що нам вдалось підготувати фундамент, щоб дати дітям любов і турботу. Проте все одно є багато тривог, переживань, обмежень, адже кожна дитина забирає на себе багато уваги і часу. Тепличних ідеальних умов не існує, дитина — це завжди маленький подвиг, особливо зараз, коли світ такий нестабільний. Але треба наважуватись, бо попри всі складнощі, це найбільше щастя, це наше продовження.
— ALYOSHA, багато блогерів і зірок одразу постять фото і відео своїх новонароджених дітей. Ви ж досі не показали обличчя доньки у себе в інстаграмі. Чому?
А: Не постимо фото Марусі, тому що не хочеться. Маленька дитина вразлива енергетично — хочеться, щоб вона була в захисті і комфорті. Адже і нам, дорослим, теж часто хочеться побути на самоті, без зайвих поглядів. А дитина взагалі беззахисна, у перші місяці життя їй не потрібен ніхто, крім батьків та батьківської любові. Ми взагалі ніколи не розглядали дітей як інструмент додаткового піару, уваги до себе, тож максимально ховаємо їх від публічності, бо це наша капсула, простір, який ми бережемо. Але оскільки ми публічні люди, то іноді доводиться у цьому питанні йти на компроміс.
— По відчуттях, бути мамою і татом доньки — інакше, ніж синів?
А: Найперше, що мене здивувало — дівчинка навіть плаче інакше, ніж хлопці. Гармоніка, інтонація інша. Також навіть у перші місяці дівчинка виглядає жіночною — ніжки, ручки, вона вся інша.
Т: Буду відвертим — перший місяць після народження кожного з наших дітей я “в астралі”, не зовсім розумію, що сталось. До того ж 80% часу з дитиною в перші місяці все ж проводить дружина, адже вона годує груддю. А потім до виховання поступово долучаюсь і я. З мого досвіду — усвідомлення того, що ти батько, приходить пізніше.
А: У мами спочатку взагалі немає часу думати про якесь усвідомлення, дуже багато завдань і одне з перших — знайти 10-15 хвилин, щоб подрімати (сміється).
Discussion about this post